10.03.2008.

Розпочався великій піст.

Сьогодні, у понеділок, 10 березня у православних християн розпочався Великий піст.
В цей день, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир звершив Велике повечір’я з читанням Великого Покаянного канону преподобного Андрія Крітського у Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври.
По закінченні богослужіння Архіпастир звернувся до пастви з повчальним словом, головною темою якого стала милість Божа, котра супроводжує людину протягом усього життя:
«Помилуй мя, Боже, помилуй мя!“. Яка коротка і змістовна молитва! Скільки в ній змісту, скільки глибини й зворушення! Цими короткими словами починаючи з сьогоднішнього вечора, ми багаторазово випрошуємо у Бога Його невимовної милості. Ми просимо, щоб Він послав нам милість, покрив нас нею, помилував. Свята Православна Церква часто повторює цю молитву, бо в ній усе: наш мир і блаженний стан, сила й радість, наші успіхи, благо земного життя і радість вічного буття. Цю коротку молитву ми поєднуємо з читанням покаянного канону св. Андрія Критського, Канон на прикладах Старого і Нового Завіту показує нам, як потрібно керувати нашою волею і своїм життям, що потрібно для того, щоб заслужити милість Божу і бути помилуваним.
Милість Божа необхідна для нас на протязі всього земного життя. Ось народжується людина. Першу зустріч зі світом вона відмічає плачем і криком. Цей плач - ознака життя, цей плач - визнання його суворої реальності. Скільки клопотів у матері, доки із маленької безпорадної істоти виросте людина. У кожної матері одна турбота, одна мрія. Одне бажання: щоб виросла достойна і обов’язково щаслива людина. І на кого ж покласти свою надію у цьому бажанні, як не на Того, Хто дає життя і дихання всьому світу. Хто думає про світ і про людей до такої міри, що без його волі навіть волосся ні в кого не падає з голови. В цей момент і матір і дитину повинна покривати милість Божа: ”Помилуй мя, Боже, помилуй мя!” Проходить час, з дитини виростає підліток, котрий, розвиваючись, починає розуміти і оточуючий світ і все, що в ньому відбувається. В цей момент дитина подібна на білосніжну тендітну квітку, яка потребує захисту і охорони, допомоги батьків і Божої допомоги: “ Помилуй мя, Боже, помилуй мя!“
Ось людина вступає в період молодості, життєрадісної, допитливої і завзятої. Це - найвідповідальніший і найважчий період в житті людини. Відбувається формування особи. Владно заявляють про себе пристрасті. Наступає період захоплень і розчарувань. В цей час людина зустрічається з правдою і красою світу, з брехнею, пороками і нестабільністю в світі. В цей час особливо потрібна милість Божа: “Помилуй мя, Боже, помилуй мя!”.
Починається самостійне життя: людина завершує навчання, виховання, приступає до роботи, служить суспільству, в чомусь досягає успіху, в чомусь ні, знову зльоти й розчарування, життєві випробування і т.д. І тут необхідна милість Божа, котра посилається за особистими молитвами святої Церкви.
“Помилуй мя, Боже, помилуй мя!”. Життя йде далі, людина займає своє місце в житті, залишає, за велінням Божим, батьків, приліплюється до другої людини, заводить свою сім’ю або залишається самотньою. Підвищується відповідальність за себе і за інших, з’являються нові неспокої, нові турботи і нові проблеми. І тут потрібна милість Божа. І тому не випадково Церква, молячись за всіх, від імені всіх повторює: ”Помилуй мя, Боже, помилуй мя!”.
Здається, ледве досягнувши розвитку і набравшись досвіду, не примиряючись з цим, як починаєш відчувати і помічати занепад сил, поступове згасання. Все проходить у цьому світі, все змінюється. І тоді, коли людина на початку свого життя зустрічається зі світом, з його дійсністю, так і тепер усе відповідальне, бо наступає період оцінки свого життя, вчинків, приходить умиротворення, спокійна старість або ні, самотність, образи хвороби і т.д.
Потрібно мати мужність і мудрість, щоб гідно зустріти свою старість. І в цьому випадку необхідне щире прохання: “ Помилуй мя, Боже, помилуй мя”.
Ми говорили більше про важку сторону життя, бо труднощі більше зустрічаються у нашому житті, шлях до воскресіння й слави лежить через Голгофу і приниження. Але ми маємо постійну радість в самому дарі життя, в Бозі та Його Божественній милості. Нехай Господь почує сьогоднішню нашу молитву: “Помилуй мя, Боже, помилуй мя” і нехай пошле усім людям свої багаті милості, які зміцнюють нас і оновлюють, дарують нам прощення і радість життя тимчасового й вічного. Амінь».
У наступні три дні першого тиждня Великого посту Блаженніший Владика продовжить читання Великого Покаянного канону преподобного Андрія Крітського в інших монастирях міста Києва. Зокрема, у вівторок, 11 березня, Першосвятитель звершить богослужіння у Свято-Покровському жіночому монастирі, у середу, 12 березня – в Свято-Вознесенському (Флорівському) жіночому монастирі, а у четверг, 13 березня – в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври.