07.12.2007.

Предстоятель УПЦ освятив відтворену браму Києво-Печерської Лаври.

Сьогодні, 7 грудня, Предстоятель УПЦ у співслужінні намісника Києво-Печерської Лаври, архієпископа Вишгородського Павла та ректора КДАиС, єпископа Бориспільського Антонія освятив відтворену браму біля західного в'їду до Києво-Печерської Лаври.
По звершенні освячення, Митрополит Володимир звернувся до присутніх.
«Сьогодні нашою недостойною молитвою і нашою присутністю тут, освячені та відремонтовані ворота святої Лаври. Нехай же Господь милостю Своєю, молитвами Цариці Небесної, обитель Якої є, посилає всім хто буде через них входити і виходити Боже благословення на радість життя та радість спасіння», - сказав Архіпастир.
Після цього намісник Лаври, архієпископ Павло подякував Блаженнішому Владиці за молитви і труди, які Він звершує протягом 15 років для спасіння людей, процвітання Церкви і миру нашої держави.
Також Владика Володимир освятив накупольні хрести Лаврських храмів на честь ікон Божої Матері "Живоносне Джерело'' та "Всіх скорботних Радість", та відкрив новозбудований в'їзд до монастиря.
По завершені урочистого заходу Предстоятель УПЦ та намісник Лаври відповли на питання журналістів.

Нагадаємо, що 7 жовтня 2007 року сталося обрушення арочного склепіння Західної в'їзної брами. Сьогодні силами монастиря браму відтворено. Також проводяться роботи з відтворення храму «Всіх скорботних Радість», який діяв у дореволюційні часи при монастирській паломницькій лікарні, підпірної стіни вздовж корпусу №53.
За попередніми висновками комісії, яка була організована Святою Успенською Києво-Печерською Лаврою, руйнація брами була викликана випадінням замкової цегли у склепінні брами через ветхість та низьку якість будівельних матеріалів й конструкцій, що втратили свою носійну спроможність, а також послабленням й частковим руйнуванням фундаменту Західної в'їзної брами. За історичною довідкою брама була зруйнована в 1942-1943 рр., а в повоєнні 50-ті рр. відбудована. Отже, брама, що завалилася, не була автентичною пам'яткою.
Західна в'їзна брама перебуває на балансі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, але протягом більш ніж десяти років жодних капітальних робіт для її збереження заповідником не проводилось. З метою попередження руйнування в'їзної брами священноначаліє монастиря неодноразово зверталося до керівництва Києво-Печерського історико-культурного заповідника, а також до Міністерства культури і туризму, Київради з проханням передати корпус 71-в з прилеглими до нього брамою та огорожею в користування монастирю, щоб монастир міг їх реставрувати.
Ворота знаходилися в аварійному стані вже декілька років. Генеральний директор Національного Києво-Печерського Історико-Культурного заповідника С. П. Кролевець З травня 2006 року зафіксував факт часткового руйнування брами, а 5 травня 2006 року звернувся до Архієпископа Павла, Намісника Святої Успенської Києво-Печерської Лаври, з проханням терміново провести роботи по ремонту та реставрації воріт.
У листі № 132 від 23.03.2007 року директор Києво-Печерського заповідника С. П. Кролевець дав згоду на розробку науково-проектної документації по реставрації в'їзної брами (корпус №71-в), яку було розроблено архітектурною майстернею «Ю. Лосицький». Але руйнація цієї споруди призвела до неможливості виконання цього проекту реставрації.
На сьогоднішній день, не зважаючи на юридичну невизначеність права користування брамою на Західному в'їзді до Києво-Печерської Лаври, монастир замовив розробку проекту реставраційного відтворення втраченої брами та відтворив браму.
Проект реставраційного відтворення брами було розроблено Творчою архітектурною майстернею «Ю. Лосицький» при КОНСА України, виконувала роботи ТОВ «НРВФ «Реставрація»», яка виконала анастелоз зруйнованої брами. Анастелоз - з гр. «відтворення зруйнованої споруди із конструкцій і деталей зруйнованого об'єкту». Аналогічні роботи виконувались свого часу в Греції (храм Парфенон) та в Німеччині (Собор Богоматері Патепкігспе).
Свята Успенська Києво-Печерська Лавра підходила до реставраційного відтворення брами з розумінням історичної відповідальності, тому на відтвореній брамі будуть встановлені хрест та репіди, які історично знаходилися на воротах до Другої світової війни, а також стулки воріт та хвіртку, які сьогодні знаходяться на реставрації.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Західні в'їздні ворота розташовані по червоній лінії забудови по вул. Січневого повстання, між лікарнею братською та прованською (тепер інфекційна лікарня) та огорожею Гостинного двору. Знаходяться на межі різкого перепаду рельєфу.
Здавна вздовж південної частини лаврського муру пролягав шлях до Ближніх печер, а також до Гостинного двору. Первісно ворота, що «перекривали шлях з цитаделі до печер» заплановані Київською інженерною командою у 1850 р. Побудовані у 1852 р. за проектом Київського Єпархіального архітектора П. Спарро. В основу розробки покладено зразковий (типовий проект). У II половині XIX ст. називалися Воскресенськими..
У 1883 р. за рішенням Духовного Собору Лаври військовий інженер О. Середа розробив «чертеж каменньгх ворот предполагаемьгх к постройке на дороге из цитадели в пещеры и странноприимницу».
У 1920 р. з воріт знято ікону, у 1920 -х роках — хрест. Пошкоджені у 1942 - 1943-х роках. Ремонт у 1950-х роках, із встановленням нових, металевих двостулкових (замість втрачених) воріт. Поточними ремонтами робилася вибіркова заміна цегляної кладки у нижній частині і воріт та фарбування.
Після ремонту, здійсненного у 1980 р., вже у наступному 1981 р. зафіксовано «до 10% лицевого повреждения кирпичной кладки у основания цоколя».
У 1970-х початку 1980-х роках ворота не мали окремого номера. У матеріалах заповідника вони проходили за нумерацією сторожки ( корпус № 71а), що розташована поруч.
За розпорядженням Представника Президента України у м. Києві за № 20-р від 28 грудня 1994 р. Західні в'їздні ворота Києво-Печерського монастиря взято на державний облік пам'яток архітектури місцевого значення (охоронний № 4/86).
Зовнішній вигляд споруди зберігся без суттєвих змін. Див. іл. 2, 3. Одноярусні, цегляні, побілені, тридільні, із центральним півциркульним арковим отвором та бічними отворами хвірток (ліворуч хвіртка замурована), вкриті двосхилим бляшаним дашком.
В оформленні використано елементи готики. Композиція двухуступчатих фасадів центрально-осьова, первісно симетрична. На чоловому (західному) фасаді отвір фланкують дві лопатки, продовженні над верхньою горизонталлю чотиригранними стовпчиками з шатровим завершенням. Центральна вісь підкреслена трикутним фронтоном, який разом із стовпчиками утворюють зубчатий силует споруди. Виразність оформлення посилює аркатурний фриз і гурти. Стулки воріт та хвіртки із прокатної сталі.
Брама — характерна споруда кінця XIX ст. Репрезентує в'їзд до сучасної території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.