У неділю, 12 червня, у день вшанування Святої Трійці, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир очолив Божественну літургію на площі перед Свято-Успенським собором Києво-Печерської Лаври.
Йому Блаженству співслужили: намісник обителі митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, ректор Київських духовних академії та семінарії архієпископ Бориспільський Антоній, секретар Предстоятеля УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький Олександр, єпископи Макарівський Іларій та Васильківський Пантелеімон, а також насельники монастиря у священному сані.
За святковим богослужінням також молилися Президент України Віктор Янукович, прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Верховної Ради Володимир Литвин, губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк, голова КМДА Олександр Попов, генеральний прокурор Віктор Пшонка, члени уряду, народні депутати та інші високопосадовці.
Однією з особливостей сьогоднішнього богослужіння є те, що під час Вечірні, що звершується після Літургії, читаються коліннопреклонні молитви, складені в IV столітті святителем Василієм Великим.
Напередодні свята, 11 червня, Предстоятель Української Православної Церкви очолив Всеношну у Трапезному храмі Лаври.
Відзначимо, що святкове богослужіння транслювалося в ефірі Першого національного телеканалу та телекомпанії «Глас».
Згідно з Євангелієм в день, коли з небес на апостолів зійшли вогненні язики, апостоли заговорили різними мовами, щоб надалі здійснювати покликання йти до народів і проповідувати вчення Христове. Сходження Святого Духу обіцяв апостолам Христос у день Свого Вознесіння. Обіцянка сповнилася через десять днів, на 50-й день після Воскресіння. Тому свято ще зветься П'ятидесятницею.
У церковній практиці це свято називається також Днем Святої Трійці. Назва пояснюється тим, що зішестям Святого Духа на апостолів відкрилася освячує діяльність третьої Особи Пресвятої Трійці, і вчення Господа Ісуса Христа про Триєдиного Бога і участь Трьох Осіб Божества в домобудівництві спасіння людського роду досягло досконалої ясності і повноти.
На свято Трійці прийнято прикрашати храми та помешкання травою, квітами й гілками дерев. Так святкувала П’ятидесятницю Церква Старозавітна. Новозавітна також зберегла цей звичай, надавши йому нового значення: тепер молода зелень і квіти не лише символізують принесення Богу зачатків весни, а й саму Церкву Христову, крім того, вказують на оновлення людей Духом Святим.
