Ваше Блаженство, Блаженніший Владика і отець!
Ваші Високопреосвященства, владики Миколай і Павел!
Ваші Преосвященства, владики Антоній і Серафим!
Всечесні отці настоятелі та матушки настоятельниці монастирів, брати і сестри!
Ще здається зовсім недавно, Ваше Блаженство, ми слухали слова Вашої батьківської настанови та добрих побажань, святкуючи минулоріч Різдво нашого Спасителя. Швидко сплинув час, який немов ширококрилий птах промайнув над нашими головами і сховався за обрієм. Добігає своїх останніх днів нинішній рік і ми знову, святкуючи пришестя в світ Господа нашого Ісуса Христа, біля ясел Богонемовляти очікуємо церковного Новоліття.
Покликані Вифлиємською зіркою, ми, Ваше Блаженство, Ваші діти, зібралися сьогодні в цій Сионській горниці, піднесли подячні молитви Богові за всі Його невимовні милості і щедроти, яких ми не завжди варті, однак отримуємо не по заслугах наших, а виключно по благодаті Божій. Дякуємо Богові ми сьогодні ще і за те, що маємо перед Престолом нашого Небесного Отця Предстоятеля і молитовника за нашу Церкву, державу, за народ і за кожного з нас зокрема. Ми маємо Вас, Ваше Блаженство - мудрого кормчого ввіреного Вам Богом церковного корабля. Від усіх нас, хто тут сьогодні зібрався, і тих хто духом з нами, але з різних причин не тут, прийміть синівські вітання, Ваше Блаженство, зі світлим і радісним святом Різдва Христового та наступаючого Новоліття.
Ще один рік минув. Це ще один рік Вашої великої і наполегливої праці на посту Предстоятеля Української Православної Церкви. Це ще одна славна сторінка, вписана в літопис святого Православія. Згадуючи рік, що минув, важко і не можливо перерахувати всі благі справи, що звершилися в нашій Церкві Вами, та з Вашого первосвятительського благословіння. Цей рік дійсно став для Української Православної Церкви благословенним вінцем Благості Господньої. Він був Ювілейним і пройшов під знаком 15-річчя історичного Архієрейського Харківського Собору і 15-річчя перебування на Київському митрополичому престолі Предстоятеля Київської Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира. Свідками та безпосередніми учасниками цих подій був кожен з нас. Ми мали можливість молитовного та євхаристичного спілкування з усім Православним світом. Ми не стали загубленими та забутими внаслідок розколу, який відірвав від нас наших єдинокровних братів і сестер, але неухильно дотримуючись канонічного шляху та церковного устрою, ми є невід'ємною частиною Христової Вселенської Церкви. Свідчення тому - присутність та єднання в нашій святій Лаврі навколо єдиної Євхаристійної Чаші Тіла і Крові Господніх Предстоятелів та представникаів усіх Православних Церков. Усі вони з радістю відвідують наш золотоверхий Київ, несучи по всьому світу звістку про щирість українських сердець. Цього року ми мали честь зустрічати та бути спільниками в молитві з Предстоятелем древнішої Православної Церкви - Блаженнішим Папою і Патріархом Олександрійським і всієї Африки Феодором II, Предстоятелем Православної Церкви Чеських земель і Словакії Блаженнішим Христофором, та Блаженнішим митрополитом Германом, Предстоятелем Православної Церкви Америки і Канади. Дякуємо Богові за таку Його милість до нас, і дякуємо тому, хто робить нас співучасниками цієї радості - нашому Блаженнішому Владиці Володимиру. Не до мене, не до нас, всіх хто стоїть тут в храмі, їдуть до Києва зі всього світу шановні та високоповажні гості. Вони їдуть ради того, хто своїм беззастережним всецерковним авторитетом здатен зібрати і збирає всіх, стверджуючи авторитет нашої Церкви в світі.
А авторитет її зростає і все більше зміцнюється завдяки і закордонним візитам Вашого Блаженства. Перебуваючи в Грузії на запрошення Блаженнішого Католикоса-Патріарха Іллі II, Ви мали зустріч і спілкування з Константинопольським Патріархом Варфоломієм та главою Кіпрської Церкви - Блаженнішим Кіпрським архієпископом Хризостомом.
Ви невтомно трудитеся, відвідуючи інші Православні Церкви, підносячи біля благодатних святинь, якими їх обдарував Бог, свої архіпастирські молитви за нашу країну, народ та Церкву. Географія Ваших візитів воістину апостольська, і не вистачить часу щоб перерахувати все. Однак, не можна залишити поза увагою Ваші багаторазові відвідини дорогої Вашому серцю, як і серцю кожного християнина, сходжену стопами Спасителя Святу Землю, де Ви зустрічаєтеся, спілкуєтеся і співслужите з Патріархом Святого Града Єрусалима і всієї Палестини Феофілом. Незабутніми залишаться враження цьогорічного Богослуження на святій горі Фавор в день свята Преображення Господнього. Ви проливаєте свої батьківські сльози на Святій Голгофі та на Гробі Господньому, приносячи Безкровну Жертву за спокуту наших гріхів. Ви молитеся в Вифлиємській печері на місці народження нашого Спасителя і просите Богонемовля Христа, щоб Він відродився в душі кожного з нас - Вашої багатомільонної української пастви.
Ваші архіпастирські стопи, не дивлячись ні на вік ні на тілесну неміч «красни», по апостолу Павлу своїм благовіствуванням. Об'єднуючи свій народ не на словах, а на ділі в єдине Христове стадо, об'єднуючи Україну своїм святительським омофором, Ви невтомно відвідуєте єпархії, освячуєте престоли в численних новопобудованих храмах та робите закладку нових. Церква розвивається, зростає кількісно і якісно. На сьогодні вона нараховує 42 єпархії та 57 архієреїв, 13 із яких було рукопокладено лише за останній рік. Одинадцять тисяч парафій окормлюється дев'ятьма тисячами духовенства. В 173-х монастирях здійснюють подвиг близько п'яти тисяч ченців і черниць. Діє біля п'яти тисяч недільних шкіл, які відвідують, як діти, так і дорослі. Церква розвиває друковані та інтернет-видання, свої радіо та телепередачі, чим використовує досягнення сьогоднішнього дня для якнайширшої проповіді Благої Вісті, проповіді Христа Бога нашого.
Особливо радісною для всіх нас є звістка про виділення в місті Києві земельної ділянки під будівництво Свято-Воскресенського кафедрального собору Української Православної Церкви та духовно-просвітницького центру при ньому, в яких є надзвичайна потреба. Звершено освячення місця та хреста, а також закладено перший камінь під будівництво собору. Попереду шлях кропіткої і дороговартісної роботи. Однак, з надією на допомогу Божу, на молитви Вашого Блаженства, на співучасть усього народу Божого, ми сподіваємося в недалекому майбутньому зустрічати Різдво Христове в величному, достойному града Києва соборі.
Відкриваються нові парафії на Київщині. Прикрашається новими храмами київська земля. Розбудовуються і храми людських душ. Проводиться активна просвітницька та соціальна робота. Все більше і більше в Церкві молодих облич. Облич світлих, з відкритими очами і вільними душами, не спотвореними безбожницьким режимом.
Трудами намісника та братії, благословінням Вашого Блаженства, постає, як птах фенікс із попелу, Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра - духовне серце України. Відновлюються занедбані споруди та поругані храми. Вони прикрашаються золоченими банями та увінчуються хрестами - знаменами нашого спасіння. Вони знову наповнюються безперестанною чернечою молитвою, яка є живительним благодатим джерелом та захистом для такого мегаполісу, яким стає наша столиця.
Ваше Блаженство, Ви, як ніхто інший, знаєте ціну справжній і якісній богословській освіті. Дивлячись в майбутнє Української Церкви, Ви бачите високоосвічених пастирів, які окормлюватимуть народ Божий на теренах як України, так і той, який з тих чи інших причин, а частіше всього шукаючи кращої долі, перебуває сьогодні за її межами. Ви вручили Київські духовні школи в руки Преосвященного владики Антонія. Його трудами, та Вашою батьківською порадою і допомогою розпочато їх реорганізацію. Сподіваємося, що як і в славному минулому, вони невдовзі знову стануть зразком богословської школи та освіти у всій нашій Церкві.
Ми не перестаємо дякувати Господеві, Великому Пастиреначальнику, за те, що молитвами Ваших великих попердників по кафедрі київських святителів: Михаїла, першого митрополита Київського, Іларіона, Петра (Ратнівського), святителів Петра Могили та Філарета Амфітеатрова, священномучеників Макарія, Володимира та Костянтина, Він дає Вам духовні і тілесні сили в Ваші вже не молоді роки для такого відповідального і багатотрудного служіння у славу Православія і нашої Вітчизни.
Ми не перестаємо радіти, що маємо в Вашій особі, Блаженніший Владико, невтомного трудівника у Винограднику Христовім, який прикрашає нашу Церкву і показує власним прикладом усім нам, своїм - більшим і меншим - співробітникам, як необхідно горіти серцем на церковній роботі.
Сьогодні ми зібралися в цьому храмі, щоб з любов'ю і відданістю Ваших вірних чад вітати Вас зі святом Приходу в світ Господа, ради нашого спасіння, а також, щоб отримати Ваше Першосвятительське благословіння на наступаюче Новоліття.
Нехай умножаться дні Вашого життя для нових трудів і турбот до вищої слави нашої рідної Церкви. Многая і благая Вам літа, Ваше Блаженство!
Христос Рождається! Славімо Його!
8 січня 2008 року,
Трапезний храм Києво-Печерскької Лаври
† Олександр,
єпископ Переяслав-Хмельницький,
вікарій Київської Митрополії,
секретар Предстоятеля УПЦ
